У жовтні 1955 р. на нараді в Белграді було ухвалено рішення про створення при Міжнародному комітеті славістів Термінологічної комісії.
У період 1958–1963 рр. Термінологічну комісію, що складалася на той час із двох підкомісій – лінгвістичної (голова О.В. Ісаченко) та літературознавчої (голова Д.Д. Благой), очолює Д.Д. Благой.
У 1960 р. на засіданні Міжнародної термінологічної комісії (лінгвістичної) (МТКL) при Міжнародному комітеті славістів у Празі було схвалено ініціативу проф. Л. Андрейчина створити Словник слов’янської лінгвістичної термінології. Над Словником працювали: Чехословацька лінгвістична термінологічна комісія (базою для роботи Комісії став Інститут чеської мови Чехословацької Академії Наук); Серболужицька термінологічна комісія (збіглася з відділом мовознавства Інституту сербської етнографії; у роботі Комісії брали участь Р. Єнч, Г. Фаска, Ф. Міхалк, Г. Шевц, П. Фйолкель); Українська термінологічна комісія (працювала під керівництвом О.С. Мельничука, пізніше О.Б. Ткаченка, далі А.Й. Багмут; до складу Комісії ввійшли А.О. Білецький, Г.М. Гнатюк, М.А. Жовтобрюх, І.І. Ковалик, Н.А. Москаленко, В.С. Перебийніс; Комісії допомагали В.М. Русанівський, Л.С. Паламарчук, Т.Б. Лукінова, Н.П. Романова); Білоруська термінологічна комісія (працювала під керівництвом М.Р. Судника; до її складу ввійшли О.І. Киселевський, І.І. Лучиць-Федорець, А.Є. Міхневич, О.Й. Підлужний, Г.О. Цихун). Російські еквіваленти добирав О.Б. Шапіро, який входив до складу Комісії, пізніше керівник Комісії В.Г. Костомаров, далі О.О. Реформатський. Болгарські еквіваленти підготував Л. Андрейчин у співпраці з іншими болгарськими лінгвістами. Словацьку лінгвістичну термінологію добирали співробітники Інституту мовознавства ім. Л. Штура Словацької Академії Наук. Польську частину курував В. Дорошевський, консультуючись зі співробітниками польських наукових лінгвістичних закладів; у роботі над комплектуванням і звірянням брали участь Д. Буттлер, Г. Саткевич. Македонські еквіваленти готували Б. Відоеські, Р. Ігринова-Скаловська, Б. Конеські, К. Тошев. Сербохорватські=хорватосербські еквіваленти добирали П. Івич, Д. Брозович. Словенський відділ представляв Т. Логар, далі Й. Топоришич; до роботи були залучені Ф. Томшич, А. Баєць. Англійські еквіваленти виробили Р. Оті, Л. Ньюмен, Й. Вахек, А. Скалічкова; французькі – П. Гард; німецькі – Р. Ружечка (як консультанти брали участь Г. Бергманн, Е. Ейхлер, Е. Ізинг, Р. Клаппенбах, В. Шпербер, А. Штейбе, Д. Фівегер; організаційну роботу забезпечила Г. Вальтер) [з Передмови до першого тому Словника слов’янської лінгвістичної термінології: Slovník slovanské lingvistické terminologie. Dictionary of Slavonic Linguistic Terminology / Vĕd. red.; Научн. ред.; Scient. Ed. Alois Jedlička. Praha: Academia, 1977. Svazek 1. 553 str.; 1979. Svazek 2. 483 str.].
З 1963 р. по 1968 р. Комісія з лінгвістичної термінології (за такою назвою) продовжує працювати під головуванням О.В. Ісаченка. Головою Комісії з літературознавчої термінології (за такою назвою) стає Ю. Крижановський.
У період із 1968 р. по 1978 р. незмінними головами обох Комісій були Ю. Крижановський (Комісія з літературознавчої термінології) та Ян Горецький (Комісія з лінгвістичної термінології), який виконував свої обов’язки до 1998 р.
У 1977 р. у Празі вийшов 1-ий том Словника слов’янської лінгвістичної термінології (наук. ред. А. Єдлічка), до якого ввійшло 2266 понять-термінів, розміщених за системним принципом, та їхніх еквівалентів 11-ма слов’янськими мовами (чеською, словацькою, польською, серболужицькою, російською, українською, білоруською, болгарською, македонською, сербохорватською, словенською) і 3-ма західними мовами (англійською, французькою, німецькою).
У 1979 р. вийшов 2-ий том Словника (наук. ред. А. Єдлічка), у якому наведено алфавітні реєстри термінів усіма 14-ма мовами.
З 2008 р. до 2013 р. Комісію з термінознавства (СлавТерм) очолював В. Татаринов. До складу Комісії увійшли: від Росії – В. Татаринов (голова), В. Кульпіна (заступник), С. Казарина (секретар), А. Ліпгарт, Ю. Марчук, З. Палютина; від України – В. Дубічинський; від Білорусі – В. Щербін; від Польщі – С. Гайда, В. Змарзер, Ю. Люкшин; від Болгарії – М. Попова; від Фінляндії – I. Вехмас-Лехто, I. Кудашев. Загальні положення, завдання та проєкти Комісії викладено в Програмі Комісії на 2008–2013 рр.
У 2009 р. побачив світ 1-ий номер теоретичного журналу з проблем термінознавства і термінологістики «Слов’янське термінознавство» (Славянское терминоведение: теоретический журнал по проблемам терминоведения и терминологистики / гл. ред. В. А. Татаринов. 2009. № 1).
За рішенням XV Міжнародного з’їзду славістів, який відбувся 20–27 серпня 2013 р., Термінологічну комісію (ТК МКС) на 2013–2018 рр. очолила В.Л. Іващенко (Україна). Комісія розпочала роботу в такому персональному складі: Україна – В. Іващенко (голова), В. Дубічинський (секретар), І. Кочан; Білорусь – В. Щербін (заступник), О. Зубов, К. Любецька, Л. Ричкова; Польща – С. Гайда, В. Змарзер, Ю. Люкшин, Є. Вольніч-Павловська; Росія – З. Комарова, С. Шелов, С. Гриньов, О. Голованова, Ю. Марчук; Хорватія – M. Братаніч, M. Miхалєвіч, Л. Худечек, K. Льюїс; Словенія – M. Жагар Карер, M. Ємец Томазін, T. Файфер; Чехія – Р. Коцурек, I. Боздехова, Г. Mиронова; Сербія – В. Йованович; Македонія – Я. Стрезовська. Концептуальні положення та завдання Комісії сформульовано в Програмі на 2013–2018 рр. (PDF 1, PDF 2)
У 2017 р. за результатами Міжнародного симпозіуму, який відбувся в Белграді в травні 2016 р., вийшов збірник наукових праць Словенська термінолгіja данас (уред. П. Пипер, В. Joвановіћ, Књ 28). Цього ж року зареєстровано міжнародний електронний науковий журнал Вісник Термінологічної комісії при МКС. Bulletin of the Terminology Commission under ICSS.
2018 р. став роком видання першої міжнародної колективної монографії членів ТК МКС Слов’янське термінознавство кінця ХХ – початку ХХІ століть (наук. ред. В. Іващенко), представленої на XVІ Міжнародному з’їзді славістів, що відбувся 20–27 серпня в Белграді.
XVІ Міжнародний з’їзд славістів акредитував ТК МКС на 2018–2023 рр., яку очолила В.Л. Іващенко (Україна). Комісія розпочала роботу у такому персональному складі: Україна – В. Іващенко (голова), В. Дубічинський (секретар), І. Качан; Білорусь – В. Щербін (заступник), О. Зубов, К. Любецька, Л. Ричкова; Польща – С. Гайда, M. Гурніч; Росія – З. Комарова, С. Шелов, С. Гриньов,О. Голованова, Є. Какзанова; Хорватія – M. Miхалєвіч, Л. Худечек, K. Льюїс; Словенія – M. Жагар Карер, M. Ємец Томазін, T. Файфер; Чехія – I. Боздехова, О. Чмелікова (Ґаздошова); Сербія – В. Йованович, Р. Левушкіна; Північна Македонія – Я. Стрезовська. Загальні положення, завдання та проєкти викладено у Програмі Комісії на 2018–2023 рр. (PDF)
24 лютого 2022 р. Російська Федерація розпочала повномасштабне військове вторгнення до незалежної та мирної України, знищуючи реактивними системами залпового вогню та балістичними ракетами житлові будинки, дитячі садки, школи, лікарні, пологові будинки, стратегічні об’єкти та населені пункти. Термінологічна комісія при МКС рішуче засуджує безпрецедентну військову агресію Росії проти незалежної України, через що припиняє співпрацю з російською делегацією в комісії (офіційна заява). Ми закликаємо світову наукову спільноту докладати всіх можливих зусиль для припинення війни!